Які симптоми говорять про те, що дитину треба показати неврологу?

Головною метою дитячого невролога є оцінка розвитку психічної, моторної, мовленнєвої сфер дитини на різних вікових етапах та виявлення неврологічних проблем. Дуже важливо вчасно виявити стани, які потребують корекції та лікування. Саме тому важливими є обов’язкові профілактичні огляди, навіть коли здається, що дитину нічого не турбує.

Симптоми, які повинні насторожити батьків

дитина не тримає голову в 1,5 місяця;
у віці 3 місяці не фіксує погляд, не слідкує за предметами, не дає опору на руки та ноги;
тремтіння підборіддя та ручок;
неспокійний сон;
тіло сильно напружене або занадто мляве;
у віці 4,5-5,5 місяців погано перевертається на спину та живіт;
в 6-8 місяців ще не сидить, не стоїть і не ходить по ліжечку;
якщо велике джерельце підноситься над рівнем черепа, пульсує;
при опорі на ноги стає на носочки або наявний перехрест у нижній третині гомілки;проблеми з ковтанням;
блювота;
у віці 9 місяців немає лепечучого мовлення;
в 1 рік немає словарного запасу до 10 слів;
в 1 рік і 2 місяці не ходить самостійно;
немає фразового мовлення у дівчат в 1 рік 6 місяців, у хлопчиків в 2 роки 6 місяців;
ін.

Якщо насторожливих симптомів немає, малюка все одно треба показувати лікарю неврологу на планових оглядах: 1-3-6 та 12 місяців. Після 1 року дитину досить показувати неврологу один раз на рік.

Особливу увагу слід приділити віковій категорії 3-4-5-6-7-ми років та старше. Необхідно підтримати дитину в важливі етапи формування психіки, тому рекомендовані огляди невролога перед вступом до дитячого садка, до школи, перед здачею ЗНО, ДПА та ін.

Позапланові огляди необхідні, якщо у дитини спостерігається:

слабкість м’язів;
затримка розвитку мовлення;
затримка розвитку рухів;
зміна в тонусі м’язів;
порушення зору, слуху;
при травмах спини, кінцівок, голови;
якщо проявляються труднощі в спілкуванні ( у сім’ї, з оточенням );
дитина не може заснути, часто прокидається або навпаки дуже довго спить;
запаморочення в голові, головний біль, біль у м’язах;
зміна в поведінці, яка пов’язана з неврологічними станами – заїкання, неконтрольовані звуки, коли дитина часто моргає, ін.;
нав’язливі рухи ( так звані «тіки»);
проблеми з вимовлянням слів, звуків (артикуляція);
труднощі з ковтанням їжі;
спостерігається складність концентрації, непосидючість, постійне фізичне занепокоєння вдома, в школі, в дитячому садку, тощо;
ін.

Якщо проблема існує, її лікуванням необхідно займатися якомога раніше, тому що в майбутньому неліковані стани можуть обернутися неприємними наслідками і ускладненнями.