Статті
1. Кількість дефекацій
У нормі спорожнення кишечника відбувається 1-2 рази на добу без сильних натужень та безболісно.
При патології може спостерігатися відсутність випорожнень протягом декількох днів – запор, також може бути занадто частий стул (до 3-5 разів на добу і більше) – пронос або діарея.
2. Форми калу
Для зручної класифікації калових мас в Англії було розроблено «Брістольську шкалу форми калу». За цією шкалою виділяють 7 основних типів калу.
Тип 1. Окремі тверді грудки, як горіхи (які важко проходять) – характеризує запор.
Тип 2. Ковбасоподібний, але комкуватий – характеризує запор або схильність до запори.
Тип 3. Ковбасоподібний, але з тріщинами на поверхні варіант норми.
Тип 4. Ковбасоподібний або змієподібний, гладкий і м’який варіант норми.
Тип 5. М’які грудочки з чіткими краями (легко проходить) – схильність до діареї.
Тип 6. Пухнасті рвані шматочки, пористий кал – характерний для проносу.
Тип 7. Водянистий, без твердих шматочків, цілком рідина характерний для сильного проносу.
За допомогою даної шкали пацієнт може приблизно оцінити чи є в даний момент запор або діарея. На жаль, у людей із хронічними захворюваннями дана шкала не завжди дає точний результат, тому не рекомендується самостійно виставляти собі діагноз без консультації лікаря.
3. Кількість калу
У нормі доросла людина виділяє приблизно 100-250 г калу на добу.
Причини зменшення калу, що виділяється:
- запор (якщо кал тривалий час перебуває у товстому кишечнику, відбувається максимальне всмоктування води,
- наслідком є зменшення обсягу калових мас);
- у раціоні переважають продукти, які легко засвоюються;
- зменшення обсягу з’їденої їжі.
Причини збільшення калу, що виділяється:
- переважання у раціоні рослинної їжі;
- порушення процесів травлення в тонкому кишечнику (ентерити, мальабсорбція та ін.);
- зниження функцій підшлункової залози;
- порушення всмоктування у слизовій оболонці кишечника;
- зменшення надходження жовчі до кишечника (холецистит, жовчнокам’яна хвороба).
4. Консистенція калу
У нормі відзначається м’яку консистенцію, оформлену циліндричну форму. При патології можна відзначити такі види калових мас:
1. Щільний кал (овечий) – причиною такого калу можуть бути:
- дисбактеріоз;
- стафілокок;
- виразкова хвороба;
- подразнення стінок товстої кишки;
- коліт;
- порушення кровообігу у стінках кишечника;
- синдром недостатності моторної та рефлекторної функції шлунково-кишкового тракту;
- розлади нервової системи, стреси;
- недостатнє вживання рідини;
- період відновлення після оперативного втручання;
- малорухливий спосіб життя.
Якщо у Вас спостерігаються подібні дефекації, необхідно звернутися до фахівця, оскільки при тривалому продовженні випорожнень такого характеру може суттєво погіршитись самопочуття. Може спостерігатися виникнення головного болю, дратівливості, починається інтоксикація організму, знижується імунітет. Овечий кал може стати причиною появи тріщин анального каналу, може провокувати випадання прямої кишки, спричинити утворення геморою. Регулярні запори потребують обов’язкової консультації спеціаліста.
2. Кашицеподібний стул.
Причин кашкоподібного випорожнення може бути дуже багато. Якщо у Вас з’явився такий стул, а також відзначається збільшення кількості дефекацій (більше 3-х разів на добу), зверніться до фахівця для встановлення діагнозу.
Кашицеподібний жовтий стул– причиною можуть бути інфекції, запальні процеси слизової оболонки кишечника, порушення в роботі шлунка (неперетравлюваність їжі), ротавірусна інфекція.
Кашицеподібний стул зі слизом – може з’явитися на тлі звичайної застуди, після вживання слизоподібних продуктів, кисломолочних сумішей, фруктів, ягідних каш. Нерідко, при тяжкому нежиті слизові виділення потрапляють у стравохід, далі в кишечник і можуть візуалізуватись у калових масах. При інфекції, яка має бактеріальний характер.
Кашицеподібний стул може з’явитися при панкреатиті, колір калу може набувати сірого забарвлення. Даний тип калу може свідчити про наявність бродильної диспепсії, хронічного ентериту та коліту з проносом.
Причиною проносу також можуть бути:
- дисбактеріоз;
- кишкові інфекції;
- туберкульоз різних форм;
- порушення роботи щитовидної залози;
- мальабсорбційний синдром;
- неправильне харчування;
- хвороби нирок;
- недостатня засвоюваність їжі;
- постійні стреси;
- алергічні реакції;
- авітаміноз;
- хвороби травних органів у тяжкій формі;
- онкологічні захворювання прямої кишки.
3. Мазевидний кал – жирна консистенція калу характерна для порушення в роботі підшлункової залози (панкреатит), при холециститі та жовчнокам’яній хворобі, при захворюванні печінки, кишечнику з порушенням всмоктування.
4. Глинистий або замазкоподібний кал сірого кольору – характерний при значній кількості не засвоєного жиру, що спостерігається при утрудненні відтоку жовчі з печінки та жовчного міхура (закупорка жовчної протоки, гепатит).
5. Рідкий кал.
- Рідкий водянистий стул – найчастіше є ознакою інфекційного проносу або кишкової інфекції.
- Рідкий зелений стул – характерний для кишкових інфекцій.
- Чорний рідкий кал – свідчить про кровотечу з верхніх або середніх відділів шлунково-кишкового тракту.
- Світлий рідкий кал – ознака ураження початкових відділів тонкого кишечника.
- Рідкий жовтий кал – ознака ураження кінцевого відділу тонкого кишечника. Стул при цьому буває 6 – 8 разів на добу, водянистий, пінистий.
- Рідкий кал, що нагадує горохова пюре – ознака черевного тифу.
- Рідкий стул, схожий на рисовий відвар, практично безбарвний – ознака холери.
Безпричинні проноси в осіб середнього та літнього віку, що тривають більше двох тижнів, нерідко з домішкою крові – один із симптомів, що дозволить запідозрити пухлину тонкого кишечника.
Постійно рідке випорожнення зустрічається при неспецифічних виховних захворюваннях кишечника – хронічний ентерит, коліт, хвороба Кроку, після резекції кишечника та інше.
Причинами проносу є:
- дизентерія;
- сальмонельоз;
- ротавірусна інфекція;
- гельмінти;
- грибки;
- нервові розлади, стреси;
- при нестачі чи надлишку травних ферментів;
- при отруєнні;
- після прийому антибіотиків широкого спектру дії, препаратів заліза та інших медикаментів;
- при харчовій алергії;
- гастрит із секреторною недостатністю;
- після резекції шлунка;
- рак шлунка;
- гепатит, цироз печінки;
- надниркова недостатність, підвищена функція щитовидної залози, цукровий діабет;
- гіповітаміноз, тяжкі обмінні захворювання нирок;
- при системних захворюваннях (наприклад, склеродермія).
6. Пінистий кал – ознака бродильної диспепсії, коли в кишечнику переважають процеси бродіння.
7. Дріжджовий кал – вказує на присутність дріжджів. Може виглядати як сирний, пінистий стул як закваска, що піднімається, може бути з нитками типу розплавленого сиру або мати дріжджовий запах.
5. Колір калу
У нормі колір може змінюватись від світло-коричневого до темно-коричневого. При патології може відзначатися:
1. Кал світлого кольору, що має блідий відтінок (білий, сірий):
- може свідчити про те, що людина напередодні з’їла велику кількість картоплі, рису;
- після рентгенологічного дослідження із застосуванням сульфату барію;
- після прийому лікарських препаратів, до складу яких входять такі добавки як кальцій та антациди;
- панкреатит;
- холецистит;
- гепатит;
- камені в жовчному міхурі та жовчних протоках;
- рак, цироз печінки.
2. Кал червоного кольору:
- вживання великої кількості буряків, червоного желатину, томатів, фруктових соків;
- збої у роботі товстого кишечника;
- розвиток вогнищ запалення кишечника, наявність кишкової інфекції, а також паразитарні ураження (також характерна діарея, спазми, нудота, блювання).
Причинами наявності кров’янистого випорожнення є:
- наявність тріщин в анальному каналі;
- геморой;
- запалення кишечника (так само характерна наявність діареї та спазмів);
- поліпи товстого кишківника;
- рак товстої кишки.
3. Кал жовтого кольору:
- бродильна диспепсія (порушення процесів перетравлення вуглеводів);
- неякісне перетравлення продуктів харчування у товстому кишечнику, а також через недостатність роботи підшлункової залози.
4. Кал зеленого кольору:
- дисбактеріоз;
- після прийому деяких антибіотиків;
- дизентерія (також характерне підвищення температури тіла, болі в ділянці живота, нудота, рвота);
- ускладнення виразок чи злоякісних пухлин шлунково-кишкового тракту;
- захворювання кровотворних органів
5. Кал темного кольору:
- прийом активованого вугілля;
- прийом різних лікарських препаратів, у складі яких є залізо;
- вживання в їжу ягід чорниці;
- гастрит;
- рак товстої кишки;
- виразка дванадцятипалої кишки (в ділянці тонкого кишечника);
- виразка шлунка;
- новоутворення в галузі верхніх відділів ШКТ;
- запальні процеси стінок шлунка.
Якщо Ви виявили у себе практично чорний кал, який матиме в’язку консистенцію, негайно зверніться до фахівця, оскільки це може сигналізувати про наявність у стулі крові.
6. Запах калу
У нормі кал має неприємний і різкий запах.
- Різкий запах – характерний для переважаючої в раціоні м’ясної їжі.
- Тухлий запах – при поганому перетравленні їжі (не засвоєна їжа може бути харчуванням для бактерій, може просто гнити в кишечнику).
- Кислий – може говорити про переважну в раціоні молочну продукцію. Також відзначається при бродильній диспепсії після вживання бродильних напоїв (наприклад, квас).
- Смердючий – при панкреатиті, холециститі, гіперсекреції товстого кишечника, при розмноженні бактерій.
- Гнильний – гнильна диспепсія, порушення травлення в шлунку, коліт, запор.
- Запах прогорклого масла – наслідки бактеріального розкладання жирів у кишечнику.
- Слабкий запах – спостерігається при запорах та прискореній евакуації з тонкої кишки.
Калові маси повинні м’яко занурюватись на дно унітазу. Якщо випорожнення з плескотом падають у воду туалету, це говорить про недостатню кількість їжі харчових волокон. Якщо кал плаває на поверхні води – це може бути наслідком споживання великої кількості клітковини, підвищеного вмісту в калі газів або великої кількості не засвоєного жиру. Погане змивання зі стінок унітазу може сигналізувати про панкреатит.
Запис на консультацію
Подбайте про своє здоров'я вже сьогодні!
Не відкладайте візит до лікаря. Своєчасна діагностика допомагає виявити захворювання на ранніх стадіях та зберегти якість життя.
Уважне ставлення
Профільні лікарі
