Валерий Владимирович Бойко

Доктор медичних наук, профессор. Директор ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України», завідувач кафедрою хірургії №1 Харківського національного медичного університету, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.Нагороджений медалями «Заслужений працівник охорони здоров’я України», «Мировая медаль свободы», «Профессионал года», Лауреат почесної нагороди «Святая София» (Асоціація ділових кіл, м. Київ); у 2006 році отримав нагороду – «медаль Марии Кюри» за заслуги в хірургії (м. Кембрідж, Англія), у 2008 році – орден Н.І. Пирогова (Российская Федерация, Национальний комитет общественных наград, Москва), у 2008 році Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІ ступеня (Українська православна церква, Київський патріархат),у грудні 2011 р. орден «За заслуги» ІІІ ступеня, Валерій Володимирович очолює Харківську хірургічну школу, одну з провідних в Україні. Є головою Харківського осередку Асоціації хірургів України, член президії Асоціації хірургів України та президії Харківського наукового медичного товариства; член Європейської Асоціації хірургів, Асоціації хірургії травми та інтенсивної терапії, Європейської Асоціації судинних хірургів, Європейської асоціації онкологів, асоціації серцево-судинних хірургів України, асоціації пластичної та естетичної хірургії.

Народився 16 лютого 1962 року в селищі Коломак Валківського району Харківської області. Закінчив Харківський медичний інститут з відзнакою за фахом «лікувальна справа» (1985). Свій трудовий шлях розпочав лікарем-хірургом у Харківському НДІ загальної та невідкладної хірургії. Захистив кандидатську дисертацію на тему «Оптимизация результатов хирургического лечения больных язвенными дуоденальними кровотечениями с учетом моторно-эвакуаторной функции желудка» (1990) та докторську дисертацію «Клинико-экспериментальное обоснование хирургического лечения больных пенетрирующими язвами двенадцатиперстной кишки» (1992).

У 1995-1996 рр. — стипендіат Кабінету Міністрів України для молодих вчених. З 1990 р. В.В.Бойко працює на кафедрі госпітальної хірургії Харківського медичного інституту асистентом, потім доцентом, з 1996 р. — професором кафедри (вчене звання професора присвоєно у 1997 р.); з 1997 р. — проректор ХДМУ з наукової роботи, з листопада 1999 р. — директор Інституту загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України і з січня 2000 р. — завідувач кафедрою госпітальної хірургії ХНДМУ. У 2002 р. закінчив Харківський державний економічний університет за спеціальністю «фінанси». Під керівництвом Валерія Володимировича Державна установа «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України» стала провідним науково-клінічним центром з проблем невідкладної хірургії в Україні (Інститут створений у 1930 р. за ініціативою академіка В.М. Шамова як Український інститут переливання крові і гематології, у 1932 р. його перейменовано в Український інститут переливання крові і невідкладної хірургії. У 1936 р. Інститут очолив проф. А.Л.Слобідський, під керівництвом якого у період Великої Вітчизняної війни установа виконувала функцію головної станції переливання крові. У 1965 р. Інститут було реорганізовано у Харківський НДІ загальної та невідкладної хірургії, його директором став академік О.О. Шалімов, з ім’ям якого пов’язано становлення сучасної української хірургічної школи та її анестезіологічного забезпечення. З 1974 по 1999 рр. Інститут очолював проф. Зайцев В.Т., яким була створена школа хірургів-невідкладників, у тому числі школа хірургічної гастроентерології. У 2000 р. Інститут був переданий у підпорядкування Академії медичних наук України. За період існування в Інституті працювали провідні вчені країниі. Основні наукові напрямки Інституту: гіпер- та гіпобіотичні процеси в хірургії; взаємодія імунних, ендотеліальних та інфекційних факторів з процесами апоптозу в хірургії; адаптаційно-компенсаторні механізми та корекція порушень гомеостазу у хворих хірургічного профілю; невідкладна хірургія та хірургія ушкоджень органів грудної та черевної порожнин; моделювання патологічних станів в невідкладній хірургії; гемостаз в невідкладній хірургії; гнійно-септичні стани; реконструктивна хірургія підвищеної складності та невідкладна онкохірургія; організація екстреної хірургічної допомоги. В Інституті працює 647 працівників, з них 104 наукових співробітника, 10 докторів наук, 59 кандидатів наук. В структуру Інституту входять такі наукові підрозділи: відділення невідкладної хірургії органів черевної порожнини; відділення хірургічних інфекцій; відділення травматичного шоку, анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії; відділення опіків; відділення гострих захворювань судин; відділення захворювань стравоходу та шлунково-кишкового тракту; відділення хірургії печінки та жовчовивідних шляхів; відділення торакальної хірургії; кардіохірургічне відділення; діагностична лабораторія з імуноферментним і радіоізотопним аналізом; відділення клініко-інструментальної та ультразвукової діагностики патології внутрішніх органів та серцево-судинної системи; лабораторія патоморфології і експериментальної хірургії; відділ комплексного програмування розвитку невідкладної хірургії та захисту інтелектуальної власності; функціональні підрозділи — відділ метрології, віварій. За останні роки в Інституті розроблені та впроваджені: органозберігаючі операції при кровоточивих виразках шлунку і дванадцятипалої кишки; спосіб лікування ускладнень портальної гіпертензії у хворих на цироз печінки з застосуванням методів рентгенендоваскулярної хірургії; методика інтубапії кишечнику оригінальними зондами конструкції Інституту; спосіб і набір інструментів для лапароцентезу; інструменти та пристрої для реінфузії крові; реконструктивні операції на грудині, ребрах, ключиці при синдромі «флотуючої грудини»; спосіб профілактики і лікування «шокової легені»). В.В. Бойко — відомий учений-хірург. Основні напрямки його наукової діяльності пов’язані з вирішенням проблем абдомінальної, торакальної, серцево-судинної хірургії, невідкладної онкохірургії, хірургії гнійно-септичних станів та ускладнень, політравми. Фундаментальні дослідження В.В.Бойко полягають у вивченні етіології, патогенезу найбільш поширених хірургічних захворювань. Ним впроваджено у хірургічну практику 162 авторські розробки, серед яких внутрішньопечінкове лазерне портокавальне шунтування за портальної гіпертензії, ендоваскулярний вентрікулокоронарний шунт за ішемічної хвороби серця; органозберігальні операції у разі пошкоджень паренхіматозних органів; органозберігальні операції в поєднанні з ваготомією та симпатектомією за виразкової хвороби; технології лікування поліорганної недостатності, розширені операції у разі пухлин межистіння та інші. Він є автором квантово-біологічної теорії та фундаментальної наукової праці з цієї теми.

В.В. Бойко — головний редактор фахового журналу «Харківська хірургічна школа», член редакційної колегії журналів «Клінічна хірургія», «Шпитальна хірургія», «Клінічна та експериментальна медицина», «Медицина сьогодні і завтра», «Фотобіологія та фотомедицина», «Міжнародний медичний журнал», «Хірургія України», «Український хірургічний журнал», «Медицина невідкладних станів», член Вченої Ради МОЗ України, член Спеціалізованої вченої ради «Хірургія» ХНМУ, координаційних рад «Хірургія» і «Лазери». Значні наукові досягнення професора В.В.Бойка узагальнені в 1604-х наукових працях, серед них 17 авторських свідоцтв та 267 патентів України, 58 монографій, 52 методичні рекомендації тощо.

В.В. Бойко-досвідчений педагог і науковий керівник, велику увагу приділяє підготовці молодих лікарських, наукових і педагогічних кадрів. Під його керівництвом виконані та захищені 50 кандидатських та 18 докторських дисертацій. Він проводить велику учбово-методичну роботу.

У 2002 р. професор став переможцем щорічного обласного конкурсу «Вища школа Харківщини — кращі імена» в номінації «Кращий завідувач кафедри», а в 2008 р. в номінації «Кращий науковець». Указом Президента України у 2005 р. В.В.Бойко нагороджений Державною премією України в галузі науки і техніки за фундаментальні дослідження впливу гіпертермії на стан імунітету та розробку нових високоефективних технологій лікування за гнійно-септичних захворюваннях у серцево-судинній та абдомінальній хірургії. В 2008 р. професору присуджено почесне звання «Заслужений діяч науки та техніки України».

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *